Від смерті ніхто не застрахований, і всі ми рано чи пізно помремо. Як казав Епікур: “Не бійся смерті — поки ти є, її немає, а прийде вона — тебе не буде”. Але, звісно, окремим рядком слід виділити, від чого може померти породілля або причини материнської смертності. Одразу хочеться заспокоїти вагітних жінок: за останні роки відсоток материнської смертності значно знизився і продовжує знижуватися, тож не варто боятися вагітніти й народжувати.
Так, показник материнської смертності на 2007 рік у Росії становить 22 на 100 000 пологів, коли як у 2000 році він дорівнював 40,3. Для прикладу, у Швеції та Норвегії цей показник становить 6, а в країнах Африки 400 – 800 смертей на 100 000 пологів.
Що таке материнська смертність?
За визначенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, материнською смертністю вважається смерть жінки, що настала під час вагітності незалежно від її локалізації та терміну або протягом 42 днів від будь-якої причини, пов’язаної з вагітністю або обтяженої її веденням, але не від нещасного випадку або причини, яка виникла випадково.
Читайте також: 10 причин включити авокадо в свій раціон
Знову ж таки, ВООЗ суперечить сама собі. Позаматкова вагітність офіційно вважається захворюванням, а загибель жінки від позаматкової належить до материнської смертності. Пізньою материнською смертністю вважається смерть жінки у 28 тижнів вагітності й більше та протягом 42 днів після пологів, але не більше року. Пізню материнську смертність можна розділити на 2 групи:
- смерть, яка безпосередньо пов’язана з акушерськими причинами (ускладнений перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та смерть унаслідок діагностичних втручань і неправильного лікування);
- смерть, опосередковано пов’язана з акушерськими причинами (наявне та з’явившись в період вагітності захворювання, яке не має зв’язку з акушерською причиною, але обтяжується впливом вагітності).
Завдяки статистиці було встановлено, що понад 70% материнської смертності є оборотними. Тобто здебільшого у смертях вагітних жінок, породіль і породіль можна звинуватити неякісне обладнання, низьку кваліфікацію лікарів та рівень акушерської допомоги.
Структура материнської смертності
Акушерські кровотечі (22 – 23%)
Акушерські кровотечі посідають перше місце серед причин материнської смертності й поділяються на кровотечі під час вагітності, пологів і в післяпологовому періоді. Кровотечі під час вагітності виникають у разі передлежання плаценти та відшарування нормально розташованої плаценти. Також під час вагітності можливий розрив матки по рубцю.
Кровотеча під час пологів виникає або в результаті відшарування плаценти, або в разі розриву матки, зумовленого низкою причин — великим плодом і голівкою плода, неправильним вставленням голівки, поперечним положенням плода, клінічно вузьким тазом, дискоординацією пологової діяльності, пухлинами матки та яєчників, рубцевими змінами шийки матки та кістковими екзостозами малого таза. Кровотеча в послідовому і ранньому (2 години) післяпологовому періоді виникають внаслідок вроджених і набутих порушень згортання крові, неправильним відділенням і виділенням посліду, травми (розриви) м’яких тканин пологових шляхів, атонії та гіпотонії матки (наприклад, у разі неправильного використання скорочувальних засобів).
Гестози вагітних (17 – 19%)
Гестози вагітних стоять на другому місці в причинах материнської смертності та проявляються водянкою вагітних, нефропатією (набряки, білок у сечі, високий артеріальний тиск), прееклампсією та еклампсією. Еклампсія — це найнебезпечніше ускладнення гестозу, що проявляється судомами, зупинкою дихання, впаданням у кому, а в разі невчасного надання допомоги — смертю матері та дитини.
Екстрагенітальні захворювання (14 – 15%)
Третє місце серед причин материнської смертності сміливо можна віддати екстрагенітальним захворюванням. Дослідники виявили, що екстрагенітальні захворювання становлять найнижчий відсоток запобіжності у зв’язку з тим, що багатьом жінкам вагітність була протипоказана (наприклад, у разі вад серця).
Гнійно-септичні захворювання (14 – 15%)
На четвертому місці в материнській смертності стоять гнійно-септичні захворювання в післяпологовому періоді. Особливо часто запальними процесами ускладнюється післяопераційний (після кесаревого) період. У разі виникнення ендометриту підвищується температура (до 39-40 градусів), виділення (лохії) стають гнійними й з неприємним запахом, з’являється слабкість, озноб, відсутність апетиту. Матка скорочується погано або не скорочується.
Читайте також: Підказки організму, які вказують на дефіцит білка
Анестезіологічні ускладнення (6 – 7%)
Анестезіологічні ускладнення посідають п’яте місце й охоплюють: аспіраційний синдром, ускладнення катетеризації підключичних вен, алергію на знеболювальні препарати (анафілактичний шок), передозування анестетиків, неправильну інфузійну терапію та ускладнення під час проведення епідуральної та спинномозкової анестезії.
Емболія навколоплідними водами (6%)
На шостому місці в структурі материнської смертності стоїть емболія навколоплідними водами, яка розвивається або за значного перевищення тиску навколоплідних вод над венозним, або в разі зяяння венозних судин. Різке підвищення амніотичного тиску виникає в разі стрімких пологів, тазового передлежання плода, великого плода, багатоплідної вагітності, тугої шийки матки, раннього розтину плодового міхура, цукрового діабету, вад серця, прееклампсії, стимуляції пологової діяльності. Зяяння маткових судин спостерігається при передлежанні та відшаруванні плаценти, кесаревому розтині, атонії післяпологової матки, травматичних непроникних розривів матки.
Розриви матки (4 – 5%)
І завершують список причин смерті вагітних і породіль розриви матки. За розриву матки, що починається, з’являються надто часті й дуже болючі перейми, частота серцебиття плода вища або нижча від норми (норма 120-140 ударів на хвилину), жінка скаржиться на сильний біль. Розриви матки вдвічі — втричі трапляються частіше у первісток, ніж у жінок, які повторно народжують.
Автор: Анна Созінова
