Як правильно виховувати дитину? Як хвалити, щоб не перехвалити та карати за неприпустиму поведінку, щоб дитина робила правильні висновки не травмуючи психіку? Над цими питаннями задумуються багато батьків, або і не задумуються, піддаються тільки власним емоціям, не усвідомлюючи, що самі поступають неправильно, вдаючись до жорстких покарань. Караючи дитину за певні вчинки, батьки мають намагатися контролювати свої емоції і правильно обирати дієвий метод покарання. Це запорука ефективного покарання та правильного виховання. Наступні рекомендації допоможуть батькам справитися з неслухняними та нечемними дітками:
Дитина, яка часто «робить шкоду», привертає таким чином увагу батьків. Подумайте про те, скільки часу Ви проводите особисто з нею, чи робите разом якісь справи. Бути присутнім у кімнаті з дитиною і приділяти їй увагу – це різні речі. Аналізуйте разом казки, вчинки інших діток, пояснюйте якомога більше, що можна робити, а що ні, показуйте власний приклад.
- Дитина має знати, які Ви можете застосувати покарання за погані вчинки. Наприклад: позбавите можливості дивитися телевізор та улюблені мультфільми, а також комп’ютер, не купите певну довгоочікувану дитиною іграшку чи річ, відправите стояти мовчки у кут в кімнаті, не будете розмовляти з нею. Старших дітям можна заборонити піти погуляти з друзями.
- Застосовуючи певну міру покарання, дитині обов’язково потрібно пояснити, за який вчинок чи поведінку Ви її караєте. Старайтесь пояснювати серйозним різким тоном, не сюсюканням щодо малих дітей, але і не криком. Крик навіть дорослі люди не сприймають.
- Покарання має бути відразу після поганого вчинку, а не відкладати його на завтра-після завтра. Проте цього не варто робити при сторонніх людях. Так у дитини може знизитись її самооцінка та можуть появитись комплекси.
- Важливо, щоб дитина справді усвідомила, що вчинила неправильно і прийшла попросити вибачення. Будьте строгими і чекайте вибачення, це має стосуватися обидвох батьків. Якщо батько покарав дитину, то мама повинна його підтримати і не робити поступливості, як би це важко не було. Часто діти використовують у своїх цілях доброту одного з батьків і їхні пробачення є нещирими.
Не допускайте фізичного покарання, хіба що справді у серйозних винятках. Якщо вирішили покарати дитину таким чином, то робити це потрібно різкою по «задньому місці». Ні в якому разі це не має бути шарпання дитини, биття по голові чи обличчі руками. У дитини може виникнути змішане відчуття: рука мами чи тата, яка гладила вчора по голівці стала сьогодні засобом покарання, це – неправильно.
Іноді діти реагують на покарання не так, як очікують батьки. Вони плачуть і водночас кричать, що дальше продовжуватимуть робити так, як хочеться їм. Тут проблема в тому, що батьки вже опустили момент виховання дитини ще у 3-5-річному віці дитини. Інколи може знадобитися візит до психолога для того, щоб розпізнати справжню причину такої некерованості дитини.
