Згідно турецької приказки, одна чашка кави по-турецьки запам’ятовується на 40 років. І дійсно, вмінню його готувати варто повчитися. Адже європейські способи приготування кави значно відрізняються від турецького. Кавові зерна в Туреччині подрібнюються тонко, обсмажуються невеликими порціями і мелятся ще теплими. Це дозволяє отримати потім найбільш повний смак і сильний аромат. Дрібний помел важливий і для утворення кавової гущі, адже вона для кави по-турецьки — обов’язкова частина самого напою.
Купити каву можна вже меленою, а варити неодмінно потрібно в джезві з довгою ручкою. Маленькі чашки, в яких подають каву, застосовуються і для визначення кількості необхідних інгредієнтів.
Приготування кави по-турецьки
Для приготування кави по-турецьки потрібна холодна вода, а краще дуже холодна. Кажуть, що мідна джезва і крижана вода — головні умови для утворення більшої кількості піни в кави. Воду в джезву наливають строго по кількості людей, для яких готується кава. Скільки персон — стільки кавових чашок з водою і треба перелити в турку. А зверху можна долити ще ложку в розрахунку на википання.
Цукор, як і каву, кладуть у воду, поки вона холодна. Тому що ложка, а також цукор в чашці зіпсують смак напою. До того ж цукор в каві робить температуру кипіння вище і продовжує час приготування, що дозволяє каві як слід заваритися.
Кава по-турецьки буває солодкою, без цукру або середньою. Для середньої на дві чашки кави достатньо 3 чайні ложечки кави і дві ложечки цукру. При цьому турецька чайна ложечка набагато менше прийнятої у нас і схожа швидше на кавову.
Варять каву на дуже слабкому вогні. А якщо готується кілька чашок, джезва не повинна бути заповнена більше, ніж на половину обсягу. Перемішують напій спеціальною ложечкою, тримаючи її за довгу ручку. Кава неодмінно повинна варитися, але ні в якому разі не кипіти. Майже відразу на поверхні рідини з’являється щільна карамельна плівка. Її акуратно знімають і ложечкою розкладають по чашках.
Така пінка — чи не найголовніше в каві. За весь час, поки вона вариться, пінку можна зняти кілька разів (навіть раз 10). За давньою традицією, майбутня наречена, приймаючи нареченого зі сватами, варила для них каву. Піна в напої показувала, наскільки любить і поважає дівчина своїх гостей. Чим більше любові і поваги, тим більша кількість пінки в каві.
Відразу ж після початку скипання вогонь необхідно вимкнути, а каву гарячою розлити по чашках. У справжній каві чверть чашки буде зайнята густою пінкою.
Турецька кава чудово поєднується з сухофруктами, лукумом або солодкими горішками. До неї подають і склянку з холодною водою. Каву п’ють маленькими ковтками і іноді запивають водою. Тоді напій не буде залишати кислого присмаку в роті. Якщо кава готувалася без цукру, можна випити її з шматочком цукру.
Любителі густої каву після того, як знімають її з вогню, дають напою пару хвилин постояти, а після знову розміщують на вогонь. І так кілька разів. Поступово кава стає все густішою. Кавовою гущею заповнюють чашки на третину, розкладаючи її ложечкою, а після розливають каву.
Ну, а після випитої кави можна і поворожити на кавовій гущі. Адже навіть у Туреччині для цього головне — не особливі здібності, а уява і вміння красиво говорити.
