Як не виховати у дитини егоїзм?

Як не виховати у дитини егоїзм? Виховання дітей

Народження у сім’ї дитини, особливо первістка, велика втіха. Мама і тато, дідусь і бабуся намагаються «зірку з неба дістати», тільки щоб дитя почувалося найщасливішим, проте не задумуються, що можуть виростити самозакохану людину.

Своє я, свої бажання і методи досягнення цілей, маніпулювання батьками діти починають використовувати уже з річного віку.

За допомогою егоїзму малюк виживає в цьому світі: плачем, криком, тупанням ногами, або навпаки, хитрою облесливістю, він показує, що йому хочеться. Спочатку це може бути бажання поносити на руках, потім дати мамин телефон, а потім купити нову машинку, і з віком бажання і потреби зростатимуть. Розвиваючись, дитина починає розуміти, що своєю поведінкою може легко управляти рідними. Найважливіше – не упустити цей етап.

Уже в 2-3 роки прояви егоїзму можна спостерігати у дитини: будуть присутні ревнощі по відношенню до інших дітей, можливо до молодшого брата чи сестри, якщо сім’я поповниться, невдоволення від того, що уваги батьків замало. Дитина захоче бути в центрі уваги, привертатиме увагу всілякими методами.

Коли в родині кілька дітей, така проблема дещо зникає, хоча часто батьки люблять більше пестити молодшу дитину, заставляти старшу дивитись за молодшим, сварять частіше. І егоїстом може вирости якраз молодша дитина, яка почне користатися тим, що певні погрішності можна перекласти на старшого брата чи сестру, що їй завжди підуть на уступки. Рівноправність двох чи трьох дітей дітей має бути однакова, незважаючи на різницю у віці, наказувати двох потрібно також одними і тими ж методами, а любов має бути розділена порівну.

Як виховати дитину, щоб вона і не була егоїстом, але водночас мала сильний характер і вміла в майбутньому відстояти свою думку та досягнути цілей?

Зупинимось на помилках, які роблять батьки у процесі виховання дітей, перечислимо те, що варто викреслити:

  1. Не можна перехвалювати, та перебільшувати досягнення своєї дитини. Похвала, зрозуміло, потрібно кожному, але тільки не перестарайтеся. Не треба постійно без причини звеличувати кожен крок дитини. Аплодисменти за кожну елементарну справу, таку як прибрати за собою іграшки, сходити на горщика помити за собою тарілку зайві. Достатньо слова дякую, ти молодець, так і мають робити справжні чоловіки чи чемні дівчатка, буде достатньо. Хвалити потрібно відразу після зробленої справи і не згадувати це ще тиждень після. Це стосується і покарання. За поганий вчинок спосіб покарання потрібно вибрати негайно, а не відкладати у довгий ящик (поставити у кут, вимкнути мультики, комп’ютер, заборонити йти з друзями гуляти, тощо)
  2. Давайте побільше самостійності, можливість дитині свій вибір, чи запропонуйте інший варіант і обов’язково обгрунтуйте його. Не контролюйте кожен рух дитини, постійна «під страховка» батьків в елементарних речах робить дитину невпевненою, несамостійною, незацікавленою.
  3. Багато батьків часто заохочують дітей грошима, та іграшками. У дітей відчуття безкорисної любові переходить у почуття постійної вигоди та використання людей. А гора іграшок та виконання кожного побажання дитини зменшують інтерес до досягнення цілі, як таких мрій у дитини все менше стає.

Потрібно вчити ділитися іграшками з іншими дітками. Виховувати чуйну, та водночас сильну за характером дитину не важко, головне в усьому знати міру: в виконанні бажань, в похвалі, у підтриманні ініціативності. Подивіться як дитина себе поводить у середовищі одноліток і робіть висновки.

Оцініть статтю