Правила якісного компосту в домашніх умовах

Компост Сад і город

Компост – найдоступніший, ефективне й універсальне органічне добриво. Можливість самому з відходів створити найкращий поліпшувач ґрунту є у кожного садівника. Але щоб отримати якісний компост, потрібно не покладатися на удачу і дотримуватися правил. Компостування визначається не тільки сировиною, а й умовами.

І вимагає неабиякого терпіння. Якщо дотримуватися базових принципів закладки компосту, вже до наступного сезону буде готове ефективне добриво. А розумні помічники з-поміж біопрепаратів прискорять і оптимізують процес приготування компосту.

Компостування – нескладний, але вимагає часу природний процес створення ідеального органічного добрива. В результаті життєдіяльності черв’яків, бактерій і грибів органічні залишки розкладаються і перетворюються в однорідний, зрілий компост. В основі процесу компостування лежать ті ж процеси, які відбуваються і в ґрунті, але багаторазово посилені й прискорені правильними умовами.

Залишаючись кращим з добрив, компост – куди більше, ніж спосіб заощадити й «безплатний» варіант універсальних добрив. Він є найпростішим, безпечним, надійним і раціональним способом утилізації органічних відходів. І незамінний для підвищення і відновлення родючості ґрунту і врожайності.

Різні компостери – одні правила

Для приготування компосту потрібно спеціальне місце – компостер. Найпростіший варіант розміщення – компостні ями, викопані на глибину, великі й рівні поглиблення. У них дуже непросто простежити за вологістю, рівномірністю умов для всієї компостної маси, та й забезпечити доступ повітря.

Саме тому кращі наземні компостери. Прекрасне готове рішення – покупні професійні компостери-шафи й контейнери. Але підійде і куди більш простий і не менш ефективний варіант – обмежена стінками компостної купи. Для компостування можна використовувати будь-які самостійно зроблені відсіки і ящики, які можна спорудити з сітки, дерев’яних дощок, палет і ін.

Компостери повинні бути місткими, довговічними, зносостійкими й безпечними для екосистем. Мінімальний обсяг конструкції – близько 1,5 м3, з шириною і висотою не менше 1 м. Для зручності можна передбачити знімні кришки та дверцята, але ефективний захист можна створити, і просто вкриваючи компостер плівкою зверху. Переконайтеся, щоб в стінках було досить отворів для вільної циркуляції повітря: вміст компостера має «дихати».

Якщо компостер один, він має одне відділення для наповнення однієї «партією» відходів – доведеться знімати верхні свіжі шари для “збору” готового добрива. Тому, більш зручні компостери з декількома відсіками для зрілого, що дозріває компост і свіжих матеріалів. У них нові відходи завжди є куди складати, а використання секцій можна чергувати.

Місце має значення

Місце для компостера або компостної ями краще розташувати максимально зручно. Недостатньо просто приховати його від поглядів, не шкодячи естетики та функціональності саду. Щоб компостером було зручно користуватися, його краще розмістити ближче до місць скупчення відходів, дому і грядках.

Зазвичай його розташовують поряд з господарськими будівлями. Підійде напівтінисте, тепле, захищене від вітру, рівне місце без ризику застою води. Компостер ставлять або зводять просто на ґрунті, для нього не потрібні підстави або бетонні подушки. А ось захист від гризунів та інших непрошених гостей у вигляді сітки продумати варто.

Матеріали для компостування

Компостер наповнюють протягом усього сезону, у міру появи матеріалів закладаючи їх для дозрівання. Чим різноманітніше органіка, яка використовується для компосту, тим краще і сам компост. Для компостування можна використовувати будь-які безпечні органічні відходи й матеріали:

  • деревину – дрібні гілочки, тріску, тирсу, подрібнені великі гілки або кору;
  • подрібнені зелені рослини (що залишилися після обрізки й збирання бадилля, стебла, листя, пагони та навіть бур’яни без суцвіть);
  • свіжий гній або послід;
  • сухі матеріали (листя, сіно, солома, лушпиння тощо);
  • скошену траву.

У компост можна сміливо закладати рослинні й біорозкладні кухонні відходи – очищення, гущу, заварку, бадилля, стебла, невикористані частини овочів і фруктів без слідів хвороб. Все безпечні й розкладаються види паперу також підійдуть. Щоб не зіткнутися з неприємним запахом, варто виключити капусту.

Неприпустимі й всі продукти тваринного походження. Перед внесенням побутових відходів з кухні краще провести додаткову обробку біопрепаратами, здатними запобігти поширенню в компості грибних хвороб.

Оцініть статтю