Як будь-який живий організм рослини потребують харчування і води. Їх підстерігають хвороби та шкідливі комахи.
Особливо сприйнятливі зніжені культурні види, які потребують постійного догляду. Це повною мірою стосується одного з найпоширеніших плодових дерев, що ростуть у кожному саду.
Садова хірургія
Для отримання хороших врожаїв протягом тривалого періоду необхідно правильно доглядати за яблуневими посадками. Молоді деревця, що прижилися, повинні піддаватися щорічній формувальній обрізці. Від того, чи правильно виконується ця робота, залежить час початку плодоношення, морозостійкість, термін життя рослини, врожайність.
У перший рік, після весняної посадки, видаляється верхня частина центрального стовбура або провідника, приблизно на дві-три бруньки. Це необхідно для стимуляції росту бічних відгалужень. За наявності у саджанця скелетних гілок кожну з них так само підрізають. Горизонт кінців, що залишилися, має розташовуватися нижче центральної частини дерева.
Навесні другого року приступають до формування крони. Насамперед видаляють один із найшкідливіших відростків. Цей пагін з’являється майже щороку і намагається потіснити основний стовбур. Також вирізають усі молоді пагони й гілки, спрямовані всередину і зростаючі під гострими кутами. Укорочення скелетних гілок забезпечує зростання додаткових бічних.
При цьому самі гілки, що становлять основу дерева, припиняють ріст у довжину, збільшуючись у діаметрі. Завдяки цьому за майбутніх рясних урожаїв унеможливлюється ризик їхньої поломки.
Щеплення без шприца
Одним із цікавих способів формування є щеплення. Полягає воно в приживленні до стовбура або гілки висмикнутого дерева живця, взятого від яблуні іншого сорту або дичка, що виріс із насіння. Виконати щеплення зможе кожен садівник. Існує кілька способів виконання цієї операції.
При цьому способі підщепою виступає центральний стовбур або скелетна гілка трьох-шести річних дерев. У розщіп торця відпиляної гілки вставляється держак від підщепи, кінець якого попередньо зрізається на клин. При цьому кора прищепи й підщепи хоча б в одному місці повинні збігтися.
Окуліровка. Виконується зазвичай на молодих деревах зі здоровою, міцною корою. На дереві — донорі зрізається ростова брунька з частиною навколишньої кори. На стовбурі підщепи, в місці щеплення, виконується Т-подібний надріз, спрямований ніжкою вниз. У нього вставляється підготовлений шматочок кори з брунькою. Місце операції бинтується.
Меню для яблуні
У процесі свого росту яблуня використовує поживні речовини, одержувані з ґрунту за допомогою кореневої системи. Брак певних елементів у ґрунті може призвести до захворювань дерева. Уважний садівник за реакцією рослини легко визначить, чого їй не вистачає.
Кальцій — нестача цього елемента призводить до білизни листя, скручування й опадання.
Калій — колір листя тьмяніє, набуваючи зелено-блакитного відтінку. Їхні краї при цьому загинаються донизу.
Фосфор — через відсутність цієї речовини крона втрачає яскравість кольору, тьмяніє. На листках з’являється бронзовий відлив.
Залізо — дефіцит цього металу веде до жовтизни листя і втрати ним свого кольору. Однорічні пагони уповільнюють свій ріст.
Усі речовини, яких бракує, вносять у ґрунт у вигляді добрив.
Не менш важливим для росту і здоров’я яблуні є достатнє і своєчасне надходження вологи до коріння.
Протягом сезону, за відсутності дощів, зазвичай проводять три основні рясні поливи:
- на початку літа під час цвітіння;
- під час наливу і дозрівання плодів;
- восени перед заморозками.
