Іноді, перед молодими мамами виникає проблема неадекватної поведінки дитини, якщо їй щось заборонити. І спостерігаються такі капризи навіть у річних дітей. Малюк може вдома спокійно гратися, чемно їсти, лягати спати, але як тільки йому заборонити взяти іграшку іншої дитини, чи купити в магазині щось, або ж попросити йти додому з прогулянки, починає вигинатися, падати на землю, битися головою об стіни, викручуватися з рук. Ситуація дуже неприємна, здається, що навколо всі люди дивляться на безкоштовний цирк і як правильно себе поводити батькам у подібних випадках не завжди зрозуміло. Часто батьки самі перестають контролювати свої емоції і можна спостерігати на вулиці картину, коли дитина вимагає свого, падає на землю, б’є ногами, а мама його тягне за одну руку сварить і б’є по сідницях. Для того, щоб правильно себе поводити з дитиною, щоб у подальшому уникати таких ситуацій, необхідно знати причину такої поведінки.
Причини «вимагання» у дітей до трьох років.
Привернути до себе увагу.
Якщо дитина самостійно сидить, грається і ні з того ні з сього починає назад відкидати спину і голову, вдаряючись до стіни, дивана чи іншого предмета, то це свідчить про те, що йому бракує уваги дорослих. При цьому малюк не плакатиме, і якщо мама чи тато звернуть на нього увагу, він буде дивитися та посміхатися посміхатися. Сила удару в цьому випадку буде незначна, швидше демонстраційна, дитя просто спостерігає за реакцією мами. Буває, що дитина не розрахує свою силу і може сильно вдаритись до дверей або столу, звісно, що в таких випадках потрібно зацікавити капризулю якоюсь грою.
Якщо ж Ви бажаєте відучити дитину від подібного роду вибриків, то не поспішайте тут же відтягати малюка від стіни, умовляючи так більше не робити. Повна байдужість в такий момент, покаже малюку, що це недієвий спосіб, нецікавий оточуючим і повторювати його немає сенсу.
Метод маніпулювання батьками
Для того, щоб домогтися свого, або протестувати тому, що кажуть та роблять батьки, дитина починає кричати, падати на землю, тупотіти ногами. Найчастіше діти реагують так, коли: їм кажуть їсти, заставляють йти спати, забирають з вулиці додому, мама не дозволяє брати чужі іграшки без дозволу, чи купити якусь річ у магазині, тощо. В таких ситуаціях удар дитини може бути справді болючим і крик від цього тільки посилиться. Проте, як і в першій причині, дитина буде спостерігати за реакцією мами чи тата. Вираз обличчя видаватиме хитрість, сліз також може не бути під час крику.
В цьому випадку потрібно вдавати мамі байдужість до таких вибриків, не шкодувати, не бити і не сварити дитину. Найкраще мимоволі переключити увагу на улюблену гру дитини, зацікавити чимось іншим, або як варіант дати малюкові який-небудь м’який предмет, і запропонувати зігнати злість на ньому, виплеснути таким чином негативні емоції.
Часто маніпулювання переростає в істерику. Дитина, охоплена бажанням домогтися свого, падає на підлогу, б’є ногами і руками, б’є головою об підлогу, кричить і часом забуває вже про причину плачу. Вона перестає слухати будь-які вмовляння чи настанови батьків. Батьки відразу беруть дитину на руки, вмовляють, щоб якнайшвидше заспокоїти та не привертати уваги оточуючих, проте, тим самим дають їй привід наступного разу вчинити так само.
Насправді потрібно думати не про те, що скажуть інші люди, а діяти правильно. Потрібно зберігати спокій і байдужість, а від капризулі потрібно відвернутися і зробити вигляд, що збираєтеся піти. Хвилину десь дитина ще може повередувати, а потім все рівно встане і піде за Вами. Після цього попробуйте обговорити ситуацію, пояснити з чим Ви згідні, але чого не можна робити: «Ти злишся, я це розумію», «Якщо хочеш, можеш виплакатися, покричати, але від цього ситуація не зміниться, нова іграшка не купиться сама собою, чи річ іншої дитини все рівно тобі не може належати»
Крик через власні невдачі, розчарування
Для цього випадку стандартні ситуації, коли малюк, наприклад, намагається побудувати пірамідку або якийсь конструктор, а він розвалюється або збирається не так, як він цього хоче. Або мама ішла і випадково зачепила конструкцію чи показала як краще гратися. У дитини появляється роздратування, все починає розкидати, розвалювати та істерично кричати.
В таких випадках потрібно дивитися, що стало причиною такої поведінки. Попробуйте показати свою байдужість, тим самим пояснити, що нічого страшного не сталося. Також постарайтесь допомогти своєму чаду впоратися з труднощами, запропонувати свою допомогу.
Капризування через нездужання
Зазвичай така ситуація складається тоді, коли малюк втомився від напруженого дня, і хоче спати, але не усвідомлює того і не сам не знає до чого вчепитися. Подібна поведінка може бути і при застудних захворюваннях, під час прорізування зубів, запаленні вуха, тощо.
Придивіться та прислухайтеся до дитини, виясність в чому річ. Биття по сідницях не вирішить проблеми і ніколи не заспокоїть дитину. До таких кардинальних методів вдаватися не потрібно. Так само і не можна виціловувати дитину при вимаганнях і капризуваннях. Тим самим Ви наче одобрюєте такий вчинок.
