З розвитком технологій строк зберігання їжі значно збільшився. Тепер такий цінний продукт, як молоко вже викликає занепокоєння у споживача своїм підозріло довгим терміном зберігання. Отримавши молоко, у промислових масштабах, з-під сотні корів всі молокозаводи піддають його термічній обробці (пастеризація), яка знищує всі бактерії в ньому та дозволяє продукту довго не псуватись, особливо у холодному середовищі та закритому кришкою.
Хоча разом з цим молоко і втрачає свою поживність. Тож, в молоко не додають ніяких антибіотиків, просто усувають причину перетворення молока на кефір – кисломолочну паличку. Дуже поширений міф про антибіотики у цьому продукті все ж має певні підстави. Адже вагоме значення мають дози препарати, які отримує корова на фермі чи заводі для швидкого росту, великих надоїв, захисту від паразитів. В промислових масштабах ці дози більші і асортимент препаратів ширший.
Єдина шкода, яка може бути від молока – то це відсутність у споживача ферменту лактази, яка розщеплює молочний цукор. Але, скоріше, це індивідуальна вроджена непереносимість цього продукту, яка зустрічається рідко. Хоча кефір, сири твердих сортів чи ряжанка засвоюється, навіть, такими людьми.
Дієтологи радять вживати молоко для тих, кому потрібен щадний режим харчування, тобто, хворим виразкою та гастритом, бо молоко – це слабкий збудник шлункової секреції. Ще в ньому багато калія, а тому є необхідним і для хворих остеопорозом. Крім того, маючи здатність виводити зайву рідину з організму молоко часто рекомендують при набряках різного походження. Лікарі встановили ще один важливий факт – молоко понижує тиск у гіпертоніків, допомагає при атеросклерозі, хронічних захворювання печінки та жовчного міхура.
Користь молока вже давно доведена, а в Індії його взагалі називали «білою кров’ю». Тож не потрібно зневажати цей продукт як дорослим, так і дітям. Пити чи не пити – кожен вирішує сам в залежності від індивідуальної переносимості. Ну, і від звуків власного кишечника.
