Ми часто обговорюємо чоловічу невірність. Але і слабка стать часом спокушається забороненим плодом на стороні. У більшості випадків це обертається колосальними докорами сумління і болісним питанням: «Що робити далі і як дивитися в очі чоловікові?». Часом здається, що єдиний спосіб знайти душевний спокій – розповісти про все чоловікові і попросити вибачення.
Але не поспішайте робити чистосердечне зізнання! Подумайте, як би ви себе почували, якби чоловік зізнався вам у зраді? Змогли б його пробачити і жити з ним далі? Напевно це було б важко зробити. Аналогічним чином складеться ситуація після вашої заяви. Вона може поставити хрест на ваших подальших відносинах. Тому, якщо ви бажаєте зберегти сім’ю, чоловікові про зраду краще не говорити.
А якщо не бажаєте? Якщо відносини з чоловіком дали тріщину ще до вашої зради? Якщо пошук партнера на стороні був способом досадити чоловіку, зробити йому боляче, помститися, наприклад, за його невірність? Якщо здається, що гірше вже не буде, незалежно від того, в чому ви йому зараз зізнаєтися?
Проаналізуйте ситуацію ще раз. При розлученні або серйозних конфліктах дуже часто хочеться зробити партнерові боляче, показати йому, як мало він значить для вас. Але в подібних ситуаціях визнання в зраді викличуть не стільки біль, скільки агресію і злобу з боку обманутого. Ви цього прагнете?
Якщо ви впевнені у своїй безпеці і не маєте причин підтримувати відносини з цим чоловіком, сміливо розповідайте йому про всі свої зради. В інших випадках краще залишити свої позашлюбні зв’язки потай.
Як знайти душевну рівновагу після зради
Спокійно подумавши, більшість жінок прийде до висновку, що розповідати чоловікові про свою невірність не варто. Але немає ніякої гарантії, що ви цього не зробите через якийсь час, наприклад, в процесі сварки, коли емоції візьмуть гору над розумом. Або в ситуації, коли ви будете відчувати настільки гостру любов і прихильність до партнера, що захочеться відкрити всі свої секрети (а заодно і покаятися, позбутися мук совісті).
Тому зраду треба пережити зараз, щоб вона стала пересічним минулим. Щоб знайти душевний спокій, для жінки важливо виговоритися. Кому ви можете розповісти про свою інтрижку? Чоловікові не варто. Подругам, колегам по роботі і будь-яким іншим людям, потенційно здатним використовувати отриману інформацію як компромат на вас, теж не слід відкриватися.
Можна поговорити з мамою, якщо у вас з нею довірливі стосунки. Якщо ви вірите в Бога, підіть до церкви. Розмова зі священиком або щира молитва-каяття допоможуть вам знайти внутрішній спокій і відчуття гармонії. Якщо ви належите до прихильників наукового підходу, зверніться до психолога. Не обов’язково йти до нього на прийом, у мережі Інтернет є багато сервісів, де можна отримати консультацію онлайн.
Всесвітня мережа надає ще один спосіб вимовити наболіле без шкоди для себе. Це форуми. Підберіть сайт про відносини, де в числі інших обговорюються проблеми подружньої невірності, зареєструйтесь, розкажіть про свою зраду, почитайте історії інших. Єдине: не варто вказувати інформацію про себе, адже ваші повідомлення може читати хтось зі знайомих.
Наступний етап – аналіз ситуації. Що підштовхнуло вас до зради? Чому це сталося саме з вами? Що потрібно зробити, щоб ситуація не повторилася?
Потрібно чітко усвідомлювати, що те,що сталося – це не тільки ваша вина. Відповідальність за події в сімейних стосунках завжди лежить на обох з подружжя. Свідомо чи несвідомо, але ваш чоловік теж причетний до того, що ви зважилися на невірність.
Численними зрадами, що викликали бажання помститися, або своєю холодністю, яка штовхнула вас в обійми людини, яка виявила хоч крапельку тепла, – неважливо, чим саме чоловік спровокував вас на невірність.
Головне – усвідомити, що у відносинах є проблеми і визначити їх. Якщо ви націлені на збереження родини, їх потрібно якомога швидше вирішити. Зрада – це не привід подавати на розлучення, але вона змушує задуматися і переосмислити сформовані відносини.
