Чим більше ми хвалитимемо один одного, тим менше у нас буде приводів для незадоволеності. А вже якщо ти все-таки хочеш висловити свої претензії близькій людині, то роби це грамотно.
Нас часто дратує поведінка близьких людей. Ми гніваємося, сердимося, деколи терпимо, а іноді влаштовуємо скандал. У будь-якому випадку якось демонструємо свою незадоволеність. Мимовільна реакція, розрядка негативних емоцій? Не тільки. Свідомо або підсвідомо ми хочемо довести партнерові його неправоту, як би «покарати» його. Але чи завжди ми добиваємося своєї мети? Можливо, варто перестати даремно «підіймати пил в повітря» і спробувати добитися того, щоб демонстрація нашої незадоволеності приносила користь? Кілька років тому американець Дуглас Макгрегор, експерт по менеджменту, розробив систему, яку жартівливо назвав «принципом гарячої плити». Задумайся над її п’ятьма основними правилами. Можливо, вони тобі стануть у пригоді?
ПРАВИЛО 1: ВИСЛОВЛЮЙ ПРЕТЕНЗІЇ ВІДРАЗУ.
Якщо ти чіпатимеш гарячу плиту, реакція наступить негайно – ти відразу обпечешся. А ми часто або чекаємо найбільш відповідного моменту, або стидаємося висловити незадоволеність, або боїмося образити партнера. І деколи вичікуємо так довго, що коли нарешті збираємося з духом, «кривдник» щиро не розуміє нас – адже він про все це давно забув. Отже, набагато краще відразу прояснити відносини.
ПРАВИЛО 2: ВЧИСЯ БУДУВАТИ ФРАЗУ.
Як радять психологи, не варто починати зауваження зі слова «ти» («Ти не маєш рації! Як ти міг?» і т.п.). Таке звернення зазвичай сприймається як агресивне і викликає мимовільний протест. Досвідчені люди радять вибирати іншу форму, наприклад: «Мені здається, це потрібно зробити інакше» або «На твоєму місці, я б…». М’яко висловлена порада сприймається набагато краще, ніж пряма критика
ПРАВИЛО 3: КРИТИКУЙ ВЧИНОК, А НЕ ЛЮДИНУ.
Доторкнувшись до тієї ж гарячої плити, ти обпалиш руку, але не все тіло і, звичайно, не здивуєшся тому, що плита не «покарала», наприклад, ноги. А у виразі своєї незадоволеності ми такого відчуття міри не дотримуємо. Ми гарячимося, захоплюємося, згадуємо колишні образи та звинувачуємо свого супротивника у всіх, нехай навіть дійсно чинних, але таких, що абсолютно не належать до справжнього моменту гріхах. Це велика помилка: засудивши конкретну провину, можна чекати, що людина зрозуміє тебе і постарається так більше не поступати. Якщо ж ти образиш його як особистість, то принизиш і окрім образи й злості нічого не доб’єшся.
ПРАВИЛО 4: ВИБИРАЙ ТОЧНУ АДРЕСУ.
Гаряча плита «карає» опіком тільки того хто доторкнувся до неї. Ми ж часто виливаємо своє роздратування на того, хто опинився під рукою. Зрозуміло, що якщо на тебе несправедливо накричав начальник або образила близька подруга, настрій твій далеко від радісного. Але це зовсім не причина, прийшовши додому, «зливати» образу на кого-небудь з близьких. Тобто важливо навчитися застосовувати механізм «усвідомлення». Інакше кажучи, точно розуміти, кому і за що ти висловлюєш претензії.
ПРАВИЛО 5: СКАЖИ, ЯК ТРЕБА.
Ти, звичайно, знаєш, що треба робити, отримавши опік (хтось суне руку під холодну воду, хтось маже маслом і т.п.). Добре б мати таку панацею і при моральних травмах. Захоплюючись докорами, ми забуваємо (або взагалі не думаємо) про те, що треба пояснити тому хто провинився не тільки тим, що він зробив погано, але і те, як саме робити добре. Повір, ця порада годиться не тільки у відносинах з дітьми.
