Це не просто: цілий день пропрацювати, вислухати зауваження або нарікання керівництва, забігти до магазину і, прийшовши додому, не впасти на м’яке ліжко, а залишити за дверима все, що сталося упродовж дня, й одразу за порогом рідної оселі цілком зануритися в сім’ю…
Доведено: двадцять-тридцять хвилин у день тісного контакту, тобто без телефона, плити й телевізора, стане, аби дитина наповнилася спілкуванням із мамою. У такої дитини щасливі очі. А тоді вони щасливі і в її мами…
НЕ ДИТЯЧЕ ПИТАННЯ: КУДИ ЩОРАНКУ З ДОМУ ЙДЕ МАМА?
Дитині потрібна ЩАСЛИВА мама!
Дитина направду не розуміє, навіщо її водять у садочок і чому мама ходить на роботу. Маляті здається, що його… хочуть позбутися. Дитина думає: або мене люблять, або ні. Якщо мама йде, отже, не любить. Іде від мене. Але коли дитина знає, куди мама йде, і якщо звідти вона приходить щаслива й те щастя передає дитині, тоді у вашій відсутності є смисл… Тому перед тим як виходити з декрету на роботу, визначте для себе плюси та мінуси цього рішення. Будь-якою людиною керує два мотиви – страх і любов. Сидітимете вдома через страх бути поганою мамою, чи вийдете на роботу через боязнь безгрошів’я або ж втрати робочого місця? В обох випадках вам не вдасться ані реалізуватися на роботі, ані бути хорошою мамою…
Дитині потрібна ГАРМОНІЙНА пара!
Основна роль жінки – «я – жінка». У цю роль входить усе, що жінка вкладає в себе. А ми вже говорили, що дитині потрібна щаслива, реалізована мама, бо тоді вона зможе це щастя передати своєму чадові.
Друга роль жінки – «я – дружина». Дитині потрібна гармонійна пара. Коли для жінки важливіша дитина, ніж її партнер, така сім’я на грані розпаду, і це погіршить розвиток саме… дитини.
Третя роль жінки – «я – мама»!
Якщо жінка зможе дотримуватися тієї ієрархії – я жінка, я дружина і я мама – тоді дитині дістається найкраще. Як у літаку: жінка одягає кисневу маску спершу на себе, а тоді на дитину.
У кожного своя робота.
Для дитини – це садочок чи навчання. Поки мама на роботі, дитину ведуть у садочок, або залишають на бабусю чи няню. Відтак часто-густо жінки стикаються з ревнощами. Але варто не забувати, що дитині потрібна емоційна прив’язаність, і її вона відчуває до того, з ким перебуває в постійному контакті. При цьому няня чи бабуся вживає такі звертання, як мій синочок, моя донечка. Якщо вам це неприємно, то коректно попросіть називати малюка на ім’я. Але не забувайте: дитині важливо, щоб її так називали. Ви ж однаково залишаєтеся мамою. Замінити маму годі, і дитина, попри прив’язаність до нянь чи вихователів, тягнутиметься саме до вас.
Крім цього, що менше ви удома, то більше дитина потребує фізичного контакту з вами, тому не лякайтеся та не соромтеся, якщо ваші діти на якийсь час стануть «ручними». Ігри, ласки, обійми допоможуть маляті заповнити «часовий вакуум». Інакше цей вакуум дитина почне заповнювати хворобами. До того ж насправді дитині приємні і потрібні ваші обійми…
Не забувайте розповідати дітям про вашу роботу. Негативну інформацію про неї ліпше подавати через казку. Приміром, коли казати, що на роботі було багато сердунів, капризиків та ображалок, то дитина зрозуміє, що мама втомлена й роздратована, але маляти це не стосується. Іноді, коли нам складно, саме дитина може підтримати ліпше, ніж дорослі, і цей досвід для неї дуже важливий…
Дитині важлива не кількість годин, проведена з ним, а якість і наповненість цього часу. Найважливіша пора дня: ранок – пробудження і вечір – перед сном. Усе, що ви скажете, дасте відчути дитині, житиме з нею увесь день і цілу ніч… Навіть господарювати у хаті можна в цілковитому контакті з ними. Не намагайтеся бути ідеальною господинею. Вашій дитині й чоловікові потрібний не ідеал, а ВИ. Організуйте побут найпростішим та зручним способом. І пам’ятайте про те, що у вас є чоловік. Для дитини важливо бачити гармонійну пару, перебувати в полі батьківської любові.
