Світ не є ідеальним. І деякі люди дуже гостро реагують на це. Вони хочуть справедливості і якщо бачать як хтось робить неправильно, починають втручатися в ситуацію, що склалася. Вони так роблять, бо почуваються безпорадними. І посилюють своє становище, адже результатом такої поведінки стає самотність. Чому так відбувається і що із цим робити?
Можливі причини
Людина боїться засудження.
Тут йдеться про проекцію, коли один критикує іншого за те, що недосконало в ньому самому. Людина турбується, що за ці якості її відкинуто, і намагається захиститися від осуду за рахунок критичної оцінки оточуючих людей. Достатньо згадати цитату з твору Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»:
Чим розбещена якась доросла школярка, чим менше в ній релігійного почуття, тим побожніше, довша і суворіша мораль її класних творів.
Подібне відбувається й у реальному житті.
Перфекціонізм.
Ті, хто прагне досконалості, незадоволений собою і оточуючими, теж схильні критикувати всіх і вся. Такі люди вселяють іншим почуття провини. Це негативний перфекціонізм. На щастя, є і позитивний, який полягає у прагненні людини вдосконалювати себе та світ навколо.
Занижена самооцінка.
Ця проблема найчастіше родом із дитинства. Постійні претензії від батьків ведуть людину до невпевненості у собі. Подорослішавши, він починає пред’являти такі ж вимоги до оточуючих.
Вікова криза.
А саме – криза середнього віку. У цей час людина починає переосмислювати себе і шукати нові орієнтири. Він згадує свої досягнення і іноді розчаровується у собі. Самооцінка падає і він несвідомо втішає себе, критикуючи інших. Тим самим людина каже собі, що вона не єдиний невдаха в цьому світі. До речі, це може бути особистість, що цілком відбулася, просто недооцінює свої досягнення.
Як вчинити завзятому критику?
Для позбавлення від звички постійно засуджувати оточуючих необхідно зробити 3 важливі кроки.
Звернути увагу на минулі образи.
Якщо людина часто страждала від критики, їй варто проаналізувати, чому вона виникала та ображала її. Таким чином, вдасться з’ясувати причини претензій до людей, у т.ч. і до себе.
Навчитися відкривати душу іншим.
Для цього потрібно вміти слухати оточуючих, розвивати емпатію. Це вимагає зусиль, але завдяки регулярним тренуванням вдасться виховати в собі толерантність, яка необхідна для повноцінної соціальної взаємодії.
Визнавати власні промахи.
Помилятися властиво кожному. Але не всі можуть це прийняти, тому виникає прагнення бути правим абсолютно в усьому. Але таких людей просто немає. Ті, хто цей факт заперечує, не є зрілою особистістю. Вирішити таку проблему допоможуть спеціальні психологічні тренінги.
Важливо усвідомити, що своєю критикою людина цілиться у себе, а чи не в інших. Слід лояльніше ставитися до оточуючих людей, і тоді ви не залишитеся на самоті наодинці зі своєю жовчю.
