Рано чи пізно будь-яка сім’я проходить через стадію кризи, і тільки від мудрості і розсудливості її членів залежить, чи зможе подружжя пережити непрості часи. Нерідко і чоловік, і дружина відчувають, що їх шлюб дав серйозну тріщину. Здавалося б, що може бути правильнішим, ніж розійтися і будувати подальше життя порізно? Але, чи варто розлучатися?
Безперечно, повноцінна сім’я з подружжям, яке любить не тільки дітей, а й один одного, з повагою ставиться до особистості кожного і не конфліктує – це найкращий приклад. Але, на жаль, такі ідеальні сім’ї зустрічаються не часто. Зазвичай, в багатьох шлюбах, принаймні, один з пари незадоволений своїм партнером. Невдоволення може бути як миттєвим, так і поступово накопичуватися протягом довгого періоду часу і, в кінці-кінців, призвести до тривалого конфлікту або розлучення.
Найчастіше шлюбом незадоволені жінки, особливо якщо вони до цього не жили зі своїм нинішнім чоловіком. Сильна закоханість застилає очі, маскуючи недоліки характеру партнера; навіть якщо жінка про них знає, вона сподівається з часом змінити чоловіка, “виліпив” з нього зручного для себе співмешканця. Чи варто казати, що кардинальні спроби підлаштувати дорослу людину під свої вподобання найчастіше зазнають краху?
Однак підштовхнути до розлучення може не тільки несумісність характерів, а й банальна неуважність партнерів один до одного. Чоловік скаржиться, що жінка не поділяє його хобі, жінка нарікає на те, що чоловік не бачить нічого далі свого комп’ютера або занадто часто проводить час з друзями. В результаті батьки стають чужими один одному, і діти, безумовно, це відчувають.
Як розлучення батьків впливає на дітей?
Більшість людей в такій ситуації ратують за збереження сім’ї, мотивуючи свою думку тим, що розлучення може завдати непоправної шкоди психіці дитини. Більш того, прихильники цієї точки зору вважають, що діти, батьки яких розійшлися, не зможуть в дорослому житті побудувати гармонійні стосунки. Дуже часто таку точку зору поділяють жінки, які бажають усіма правдами і неправдами утримати чоловіка, не замислюючись про те, що це може тільки нашкодити дітлахам.
Атмосфера постійних сварок і конфліктів в сім’ї робить дітей нещасними і тривожними, закладаючи в їх підсвідомості схильність до нездорових форм стосунків. У дітей, що виросли в такій обстановці, швидше за все, буде неправильне сприйняття протилежної статі і некоректна гендерна поведінка. Подорослішавши, такі люди будуть побоюватися заводити довгострокові стосунки і створювати сім’ї, помилково вважаючи, що шлюб приносить тільки проблеми і розчарування.
Своєчасне і коректне розлучення може значно спростити життя обох партнерів. Варто спокійно пояснити дітям, що мама і тато, хоч більше не живуть разом, все одно дуже їх люблять, і будуть продовжувати піклуватися про своїх малюків. Не варто налаштовувати дитину проти одного з батьків або забороняти їм бачитися – для повноцінного виховання необхідна увага і мами, і тата. Крім того, такі негативні установки в подальшому можуть вплинути на особисте життя вже дорослих дітей – дівчата будуть вважати, що всі чоловіки обманюють, а хлопці – що всім жінкам потрібні тільки гроші і т.п.
Яким би поганим не був ваш колишній чоловік або дружина, не варто їх очорняти в очах дітей: по-перше, так ви тільки підриваєте власний авторитет, а по-друге, вони чудово відчувають атмосферу в сім’ї і самі розуміють, що до чого. Несправедливі звинувачення можуть тільки відштовхнути від вас власну дитину і зіпсувати ваші з нею стосунки.
Хоча багато хто і вважає, що краще погана сім’я, ніж розлучення, радимо вам зважити всі “за” і “проти” розриву. Якщо це можливо, спробуйте зберегти сім’ю, змінивши існуючу в ній атмосферу. Обговоріть з партнером, що саме вас не влаштовує в існуючому розкладі, зробіть зусилля, щоб зрозуміти його точку зору і прийти до консенсусу. Зазвичай, більшість сімейних проблем можна вирішити за допомогою розмови і подальшого виправлення конфліктних моментів. Головне – не рубати з плеча і прийняти те рішення, яке буде оптимальним як для вас, так і для ваших дітей.
