Будь-які батьки хочуть бачити свою дитину здоровою і щасливою. І немає ситуації гіршої за ту, коли малюк хворіє. Особливо важко страждання дитини переносить мама – найближча їй людина. Але тільки лише переживати недостатньо. Потрібно терміново звертатися до лікаря. Тим паче якщо це пахова грижа в дітей, що часто зустрічається, лікування якої можливе виключно оперативними методами. Хоча дуже часто цю недугу батьки не сприймають як серйозну патологію, адже на початковому етапі особливих неприємностей дитині вона не завдає. Але це докорінно неправильний підхід, тому що затягування лікування може призвести до серйозних наслідків. І тоді вже доведеться похвилюватися ґрунтовно.
Що треба знати про симптоми?
Пахова грижа – результат випинання черевної порожнини через паховий канал. Причини її можуть бути різними, з’являтися з народження або формуватися значно пізніше. Важливо одразу розпізнати симптоми захворювання.
- Серед них:
- візуальне здуття в паховій ділянці під час плачу, кашлю, будь-якого фізичного зусилля;
- зміщення “горбка” під час пальпації без хворобливих відчуттів;
- помітне ущільнення ділянки животика;
- поява почервоніння і набряклості всієї пахової ділянки;
- поява і поступове наростання болю;
- нудота, блювота, тривала затримка випорожнень;
- загальна млявість, занепад сил, блідість шкірних покривів.
Розсудливо негайно звернутися до лікаря і почати лікування, адже на ранніх стадіях воно відбувається швидше й ефективніше. Його етапи визначає лікар після детальної діагностики.
Лікування чи змова?
Існує безліч народних повір’їв, замовлянь, які нібито можуть позбавити від хвороби. Іноді цілителі радять прив’язувати монетки, якоїсь травички, робити тугі пов’язки. Усі ми трохи віримо в народну медицину, але тільки не в тому разі, коли небезпека загрожує найдорожчій на світі істоті. І вже звісно не у випадку з паховою грижею, яку вилікувати можна виключно оперативно. Незакритий канал необхідно зашити, інших варіантів терапії немає.
Операції проводять традиційним методом або лапароскопічним. І краще, якщо він не буде екстреним. За часом процедура займає приблизно пів години, потім – перебування в стаціонарі під наглядом лікаря близько двох днів. Усе не так уже й страшно.
Набагато небезпечніше відкладати лікування дитини на невизначений термін у надії на самостійне одужання. Але грижа нікуди не дінеться, які б магічні заклинання не вимовлялися. Тільки своєчасна терапія допоможе уникнути екстреної ситуації та подальших ускладнень.
